Як виготовляють іконостас на Прикарпатті | Майстерня Романа Півторака у Косові

Церква – це місце, де завжди звучать щирі й правдиві молитви. Промовляючи до Бога, ми вдивляємось в ікони зображені в храмі. Під час того, як ми роздивляємося святих на іконостасі, не часто думається, що він створений завдяки наполегливій праці людей та їх таланту. Одним з майстрів, який створює ікони, є Роман Півторак із Прикарпаття.

Інформатор Коломия завітав до майстерні іконостасів “Pivtorak & Company” у Косові та дізнався багато цікавого.

Роман Півторак розповів, що починалося все в його шкільні роки. Тоді він просто любив малювати. Чоловік сестри побачив, що Роман гарно малює, підтримав його та запропонував після школи піти навчатися до Косова. Хоч це було і далеко від дому (Роман родом з Городенківського району), юнак погодився, адже це те, що йому подобалося.

“Я не був з тих студентів, які просто прийшли отримати диплом. Я хотів навчатися, вдосконалювати свої вміння та стати справжнім майстром”,  – каже чоловік.

З іконостасами він вперше зустрівся 20 років тому – під час його дипломної роботи в інституті. Тоді він з кількома іншими студентами створили іконостас для Скит Манявського храму святих Бориса і Гліба. Закінчивши інститут займався різьбленням, виготовляв ікони та інше. Перший власний іконостас Роман Півторак зробив для церкви Пресвятого Серця Христового у Заліщиках.

“Зателефонували люди і сказали, що мене порекомендували як майстра із виготовлення іконостасів. Тоді я навіть не знав, скільки коштує така робота. Але поспілкувався із знайомими і взявся до роботи. Фото іконостасу, який хотіли для храму в Заліщиках, прислали з української церкви в Канаді. Я сів за комп’ютер, зробив проект, підфотошопив, щоб було, як в оригіналі, і показав священнику. Людям настільки сподобалось, що здавалось, ніби я вже роки виготовляю іконостаси”, – згадує з посмішкою майстер.

Тоді Роман і почав займатися виготовленням іконостасів для церков по всій країні та навіть за кордоном. Одна з його робіт зараз у храмі в Іспанії. Роман говорить, що найбільше турбувався доставкою іконостасу на таку далеку відстань. Але роботу поділили на кілька частин і успішно перевезли. Проте монтувати іконостас довелось вже самим замовникам з Іспанії.

Зараз у майстерні чоловіка працює 12 людей. Один іконостас в середньому роблять 3 місяці. Все залежить від розміру та складності проекту. Щоправда, замовлень у майстра вже на півтори роки вперед.

Займається пан Роман і реставруванням іконостасів. Цікаво, що свої роботи він ще не реставрував.

“Якщо на позолоту дають 50 років гарантії, то я вже можу точно дати 20 років гарантії на свої роботи”, – каже майстер.

Він каже, що все залежить від охайності і прибирання іконостасів. Найперша порада від майстра – ніколи не мийте іконостаси.

“Є певні рекомендації. Найкраще прибирання – це писолос і обдувка. Вони не шкодять матеріалам, з яких зроблений іконостас. Чим частіше протирати, тим більше здирається золото. Дерево теж, як живе – яке би воно не було висушене, воно все одно втягує вологу”,  – наголошує Роман.

У своїх роботах вони зазвичай використовують вільху і березу, але замовники часто просять дешевший варіант. Можуть робити іконостаси і з дуба чи ясеня. А от бук навпаки не використовують, бо він любить міняти форму. Ікони у майстерні друкують фарбами, які не вигорають. Також малюють ікони, втім цей процес довший і відповідно дорожчий.

На багатьох іконостасах Романа зустрічається український тризуб. Майстер говорить, що постійно намагається додавати його на свої роботи.

У Романа Півторака немає іконостасу, яким би він найбільше пишався. Він каже, що гордиться всіма своїми роботами.

І навіть після пожежі, яка знищила частину дому, майстерні та матеріали для роботи, Роман не опустив руки, а продовжив працювати і займатися улюбленою справою.